Прибалтика в стилі RAMMSTEIN

Знову шалений темп перед черговою мандрівкою – робочі завали, що з’являються швидше ніж вирішуються, дзвінки, листи, обговорення, переговори, обурення і цитати в стилі “Подерв’янського”… Фінішна пряма останніх годин в офісі, мозок як тумані…

Нарешті стартуємо! Дорога і ями на ній, каміння, а потім шматок нормального асфальту, шлагбаум пропускного пункту Грушів. Працівник митниці чемно взяв паспорти і запитав куди їдемо.

Ми сказали правду:”До Таллінна концерт Rammstein”.

Несподівано у відповідь почули: “Візьміть мене з собою…!”

На щастя вечірка під назвою “ми проходимо державний кордон” тривала лише 1,5 години. До зустрічі Україно!

IMG_2017-06-12_213259_HDR

А далі моє улюблене мандрівне кіно тривалістю 1300 км. На екрані вікна – повороти, спуск, підйом, знаки, світлофори, залізничні переїзди, поля, ліси, озера, захід сонця і схід місяця… Розмови, спогади, обговорення усього на світі, трохи співів разом з радіо, трохи танців на сидіннях і підгризання всього їстівного.

IMG_2017-06-12_215212_HDR

Після 2 ночі частина екіпажу відправилася в сонне царство. Я ж залишилися бодрячком розважати водія. Світанок зустріли в здоровенному корку на трасі… Попереду ДТП, яка не прогнозувало нічого хорошого. Поїхали полями і селами. Крім об’їзду місця пригоди, дорога подарувала можливість насолодитися магічними краєвидами польських хуторів.

IMG_2017-06-10_152212_HDR

Ще трохи і ось минули залишки колишнього прикордонного пункту Польща – Литва. 250 км і нас знову зустрічають “прикордонні пам’ятки архітектури”. Прямо по курсу – Латвія. Ще 200 км і нас чекають хвилі Балтики і обід на березі моря!

IMG_2017-06-10_135951_HDR

З’їжджаємо з траси до села Tuja, де знайшли затишний кемпінг з виходом до моря.

IMG_2017-06-10_150049_HDR

Той момент, коли відчиняєш двері автомобіля і солоне повітря з присмаком йоду потрапляє до всіх рецепторів і наповнює легені. Ще мить і ступні ніг занурюються в теплий, ніжний пісок, а потім отримують заряд легкості торкнувшись морської води.

IMG_2017-06-10_140951_HDR

Газовий пальник швиденько допомагає нам отримати гарячу воду.

IMG_2017-06-10_141234_HDR

Заливаємо наше “ЇДЛО“, 5 хвилин і кожен має свій обід.

IMG_2017-06-10_141541_HDR

IMG_2017-06-10_141059_HDR

Звісно вишуканою трапезою це тяжко назвати, але в похідних умовах, коли хочеться чогось гаряченького, дуже навіть смачно. До того ж зручно, що теж важливо. Адже термостійка упаковка дозволяє “готувати” страви прямо в ній, без використання додаткового посуду.

IMG_2017-06-10_141959

Поїли, а тепер можна і полежати. Тепле сонечко, легкий вітерець, шум хвиль, все сприяло тому щоб тіло ненадовго прийняло горизонтальне положення.

IMG_2017-06-10_145838_HDR

IMG_2017-06-10_145924_HDR

IMG_2017-06-10_145827_HDR

Море було прохолодне, десь 12-13 градусів і майже повністю вкрите шаром водоростей. Лиш де не де було видно жовті плями пісочного морського дня. Напевно вчора був шторм…

IMG_2017-06-10_140053_HDR

Кількість бажаючих покупатися зменшилося до одного… Тобто Мене ) Ох як то класно зависнути на лагідних морських хвилях і гойдатися в прохолодній водичці…

IMG_2017-06-10_134817

Шкода, але треба рухатися далі. Я ще встигаю скористатися зручностями в кемпінгу і змиваю з себе залишки солі прісною водою, в дуже навіть цивілізованому душі. Залишаємо це миле село і знову повертаємося на трасу адже попереду ще майже 300 км дороги до Таллінна!

IMG_2017-06-11_142448_HDR

Коли в’їхали в Прибалтику, здавалося що ми повернулися в весну. Навколо кольорові кущі бузку, які були саме на піку свого цвітіння, плодові дерева вкриті пишним білим цвітом і величезні поля кульбаби!!!

IMG_2017-06-10_204401_HDR

 

Ця весна продовжується і вздовж 20 кілометрів в’їзду в місто. Потім різко виростають сучасні будівлі порту, а з іншого боку кремезні мури старого міста.

IMG_2017-06-10_203454

Помешкання забронювали в досить цікавому районі Kalamyja. Для друзів з західної України не плутати з Коломиєю. Зі спільного в них тільки розмаїття кольорів. Адже кожен будинок цього району, крім того що був дерев’яний, ще й мав свій колір, відмінний від решти будинків.

IMG_2017-06-10_233002_HDR

Хоча більше доби ми провели в дорозі, але після приїзду пішли гуляти містом і дегустувати місцеву кухню.

IMG_2017-06-10_220255_HDR

Продовжуючи практику чудесного обіду на березі моря для вечері обрали затишний ресторан в одному з двориків старого міста. Обов’язково зайдіть до «Rataskaevu 16», не пошкодуєте. Борщ з м’ясом лося, духмяний чорний хліб з ніжним вершковим маслом, запечений козиний сир з овочами і вершковим соусом і м’ясо з картопляно-морквяною запіканкою… Вони мене завоювали без бою і подарували вечір “гастрономічно-естетичного оргазму”. А ще просто нереально стильова подача страв, усміхнені дівчата-офіціанти і побажання гарного вечора на чеку!

IMG_2017-06-10_225725_HDR

Втома і відсутність сну почали наближатися все активніше, тому вирішили рухатися в сторону наших апартаментів.

IMG_2017-06-10_230446_HDR

Хоч на вулиці було ще відносно світло, але годинник показував 12 ночі… Близькість полярного кола робила свою справу. Добре що гардини в нашій спальні були за щільністю, як персидський килим.

IMG_2017-06-10_204314_1

Весь наступний день ми використали щоб максимально відпочити, погуляти по місту і просто розслабитися. Ми з Дімою покопирсалися в бібліотеці спогадів нашої мандрівки Прибалтикою в 2013, коли за два тижні наїздили близько 4500 км і відкрили для себе 4 нових країни. А тепер водили наших друзів Андрія та Наталю місцями “мандрівної слави” Таллінна.

IMG_2017-06-11_141213_HDR_1497179798516

Вирішили зайти в місто через верхнє місто. Але зависли в парку біля підніжжя мурів. Саме в той день проходив концерт народної творчості всіх регіонів Естонії в рамках міжнародного квіткового фестивалю «LILLEFESTIVAL». Споглядаючи досить короткий час виступи різних колективів вразили дві речі. Кожен колектив мав свої класні, яскраві костюми, а віковий зріз показував мінімум 3 покоління в кожному з колективів. Так звісно, це скоріш за все були аматорські гурти, але все було на стільки гармонійно і не вимушено, що промовчати мені не сила.

IMG_2017-06-11_142126_HDR

А ще в парку було безліч інсталяцій з квітів, зелені і будь-яких підручних матеріалів. Але ми залишаємо цю територію творчості і йдемо до Верхнього міста – Тоомпеа, долаючи надцять сходинок.

IMG_2017-06-11_142335_HDR

Одразу потрапляємо на оглядовий майданчик.

IMG_2017-06-11_143003

Пару хвиль на фото всіх разом, потім з чайкою, а ще й встигла з веселими персонажами сувенірних магазинів.

IMG_2017-06-11_144632_HDR

 

IMG_2017-06-11_143438

Далі через Сад Датського Короля переходимо до нижнього міста.

IMG_2017-06-11_150645_HDR

Але довелося трохи затриматися в компанії симпатичних монахів, які охороняли сад, перечікуючи дощ.

IMG_2017-06-11_150833_HDR

Далі вузькими вуличками потрапляємо на Ринкову площу, де затримуємося на обід в старомодному кафе «III Draakon».

IMG_2017-06-11_162549_HDR

Суп з дичини і пиріжки з м’ясом лося всього за декілька євро і всі задоволені.

IMG_2017-06-11_173712

Тепер можна і до моря.

IMG_2017-06-11_171050_HDR

Ми вешталися причалами порту, під гул величезних морських лайнерів, крики чайок і пориви вітру з моря.

IMG_2017-06-11_171710_HDR_1497204631226

IMG_2017-06-11_175855_HDR

IMG_2017-06-11_175741_HDR

Ближче до 18 ми почали рухатися в сторону Співочого поля, де нас чекало те, заради чого і була організована ця авантюрна мандрівка – концерт  Rammstein!!!

IMG_2017-06-11_183125_HDR

Чим ближче ми наближалися до місця призначення тим більші натовпи з’являлися навколо. Невелика черга на вхід, яка досить швидко рухалася. Деякі речі мені довелося залишити в камері схову біля входу. І ось під акорди естонського гурту ми всі нарешті потрапили до середини.

IMG_2017-06-11_183404_HDR

Навколо звісно купа народу, черги за пивом і різними наїдками. Підкріпившись, ми теж рушили ближче до сцени. Вперше побачила рішення для людей з обмеженими можливостями рухатися. Огороджений майданчик, що знаходився значно вище, так щоб безперешкодно було видно сцену був вщент заставлений візками і кріслами для тих хто на милицях. Респект естонцям!!!

IMG_2017-06-11_204232

Перед виходом хедлайнерів, натовп розігрівав гурт зі Швеції – Mustasch. Особисто для себе відкрила їх перед поїздкою, досить прикольні чуваки, з незмінним кредо – грати і співати лише те що їм подобається!

За графіком перерва і 40 хвилин очікування поки команда екстравагантних німців підготує апаратуру та декорації.

21:30… Чітко згідно заявленого регламенту, пішов відлік… 58.. 33.. 16.. 3, 2, 1!!! Гул стадіону наростає з неймовірною швидкістю. Перші акорди і хмара червоно диму здіймається над сценою, збільшується в десятки разів і накриває всіх нас! Шоу починається!!!

IMG_2017-06-11_225736_HDR

Крім того що я просто обожнюю цих брутальних німецьких чоловіків, вони зробили нереальне шоу!

IMG_2017-06-11_224722_HDR

Звук, костюми, сценічні постановки, купа піротехніки і вогню, палючі крила і хмара конфеті кольорів американського прапору під акорди “We are living in America”!!!

IMG_2017-06-11_225310_HDR

І як після такого ходити на концерти де просто співають…?! Тяжкі акорди улюблених пісень реально пробивали наскрізь і зносили голову!  1,5 години пройшли на одному подиху. Мало! Так хочеться ще!!!

IMG_2017-06-11_230208_HDR

Натовп що сунув після концерту суцільною масою по дорозі і стежках вздовж моря, продовжував свій концерт скандуючи Rammstein і пускаючи звукові хвилі.

IMG_2017-06-11_232158_HDR

І так триває кілометри три, поки не дійшли до центру і не розтеклися кожен в свою вуличку.

IMG_2017-06-11_233039_HDR

Вранці періщив дощ. Може Таллінн не хотів нас відпускати… А ми тішилися, що вчора було сухо…

А в нас попереду більше 1300 км дороги додому. А для мене ще й час щоб написати ось це 🙂